Добавлено: 29 Май 2007 12:12 pm Заголовок сообщения: Памяти шосткинцев погибших в Афганистане 1979-1989 гг.
Считаю нелишним вспомнить 9 ребят жителей нашего города, погибших в Афганистане. К сожалению, перерыв Инет не нашел самого элементарного - фамилий этих ребят, за исключением тех, кого помню по памяти:
ГОРДЕЕВ Петр Владимирович, прапорщик, 30.10.52-30.11.84 , похоронен в Лазаревке
КУЗЬМИН Сергей Владимирович, рядовой, 23.05.69-16.01.89
СУРАЙ Виталий Александрович, мл.сержант, 01.10.66-18.10.86
учился в средней школе №12 г. Шостки.
Осталось еще 6 фамилий. Очень прошу дополнить этот список. В Шостке не был много лет и даже нет возможности переписать эти фамилии с памятника воинам-интернационалистам нашего города. В свою очередь, у меня есть возможность отсканировать карточки наших ребят из Всесоюзной книги Памяти и прислать по мейлу Админу форума для размещения на форуме. С нетерпением жду какой-либо информации!
На всякий случай такая инфа, может в чем-то поможет:
ЖИТЕЛИ СУМ И СУМСКОЙ ОБЛАСТИ, НЕ ВЕРНУВШИЕСЯ
С АФГАНСКОЙ ВОЙНЫ 1979-1989 ГОДОВ.
Добавлено: 30 Май 2007 01:24 pm Заголовок сообщения:
ГЕНИН Игорь Матвеевич, лейтенант, 16.04.58-02.07.81
Закончил школу №11, поступил в Сумское артучилище, после чего пошел служить в Афганистан.
Со школьных лет отложилось мероприятие, посвященное памяти погибших шосткинцев в Афганистане. Мне тогда выпала честь читать последнее письмо Игоря родителям. Через многие годы в памяти отложилась лишь одна строчка из письма:
Цитата:
Мама, а насчет варенья ты не волнуйся. Я приеду в отпуск и съем его
МАСЮТИН Игорь Владимирович, рядовой, 29.04.63-25.11.82
Учился в школе №11. Проживал по ул. Карла Маркса, 28
Цитата:
у меня есть возможность отсканировать карточки наших ребят из Всесоюзной книги Памяти и прислать по мейлу Админу форума для размещения на форуме.
Добавлено: 30 Май 2007 09:39 pm Заголовок сообщения:
sigol и arbi спасибо огромное за неоценимую помощь. Неоценимую-потому что никто кроме земляков не даст такой информации как Вы!
Итого остаются неопознанными 3 человека. С нетерпением жду дополнительной информации!
Помню далекий 1989 год. Февраль или март месяц. Наша главная шосткинская газета "Советское полесье". На титульной странице газеты фото всех 9 ребят, не вернувшихся с той войны, с кратким печатным текстом. Вот бы сохранить раритетный экземпляр того номера!
Bart, вот тебе дополнительная информация по нашим погибшим ребятам в Афганистане. Тебе не хватило для полного списка фамилий еще вот этих ребят:
Захарченко, Иванов, Нанай, Пилипець.
Это достоверная информация,т.к. я 3 года назад сам занимался памятникоохранной работой и лично с покойной ныне Гениной Любовью Борисовной (мать погибшего Игоря Генина) объезжал могилы шосткинских ребят и описывал их.По району информацию брал в военкомате и областном мортирологе. Обрати внимание, что рядовой Пилипець не погиб, а пропал без вести.
Так, что не только Sigol и Arbi тебе могут помочь.Обратись еще в Шосткинский музей, думаю там тебе дали бы более полную информацию. www.shostkamus.iatp.org.ua Там ты найдешь почтовые координаты музея и телефон.
Внизу смотри описания по захоронениям всех наших афганцев. Удачи тебе. И пусть земля для наших ребят-афганцев будет им пухом. Мы не должны их забывать!
Информацию, чтобы ничего не перепутать, даю в алфавитном порядке:
Могила Геніна І.М.
У східній частині Центрального кладовища похований Генін Ігор Матвійович (1958-1981) — старший лейтенант Збройних Сил СРСР. Народився 16 квітня в м. Шостка у робітничій сім’ї. Призван до армії 05.08.1976 р. Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище ім. М.В. Фрунзе. За фахом командир взводу артилерійських військ. 17 квітня 1981 р. відправлений лейтенантом в Афганистан в/ч 71184, командир взводу, старший офіцер на САУ батареї. Загинув 02 липня 1981 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганистані.
У 1981 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,7 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет І. Геніна та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— С.420
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1643
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении служебных обязанностей в ДРА»
«Как много нашего
ушло с тобой.
Как много твоего
Осталось с нами.»
Малюнок: схрещені пушки (символ артилерії)
На зворотній частині обеліску напис:
“Свой добрый век мы прожили, как люди и для людей.
Не плачь, мы жили жизнью смелой, умели храбро умирать.»
Обеліск: чорний граніт, висота - 1,7 м, ширина = 70 см
Могила: довжина - 1,8 м, ширина 80 см, висота = 0, 14 м
Могила Гордєєва П.В.
В центральній частині Лазарьовського кладовища похований Гордєєв Петро Володимирович (1952-1984) — воїн Збройних Сил СРСР. Народився 30 жовтня 1952 р. в м. Жданов Донецькій області у робітничій сім’ї. До призову на військову службу працював слюсарем на заводі “Ждановмаш”. Призван в армію 23.11.1975 р. Закінчив школу прапорщиків. У 1983 р. відправлений прапорщиком в Афганистан в/ч 38021, технік господарчої частини 2-го трубопровідного батальйону. Загинув 30 листопада 1984 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганістані.
У 1984 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,8 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет П. Гордєєва та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— 421 с.
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1644
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении служебных обязанностей »
Малюнок: зірка
Обеліск: чорний граніт, висота = 180 см, ширина = 86 см
Могила: довжина = 186 см, ширина = 81 см, висота = 16 см
[i]Могила воїна-інтернаціоналіста Гречко В.П.[/i]
У східній частині Спаського кладовища смт. Вороніж похований Гречко Віктор Павлович (1960-1984) прапорщик Збройних Сил СРСР. Народився 29 січня 1960 р. в смт. Вороніж у селянській сім'ї. До призову на військову службу працював робочим у радгоспі "Шосткинський" в смт. Вороніж. Призван до армії 02.07.1979 р. Закінчив школу прапорщиків, отримав спеціальність -командир взводу. Відправлений в Афганістан у 1983 р. в/ч 51883 командиром гранатометно-кулеметного взводу. Загинув ЗО серпня 1984 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганистані.
У 1985 р. на могилі встановлено обеліск (висота- 1,5 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Гречко В.П. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. "Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог".— К.: АТ
"Друкарня "Столиця", 1999.— С.421
2. Архів Сумського облвоєнкомата - облікова картка №1638
Додаток:
1. На фасадній частині обеліску напис:
"Погиб при исполнении служебньїх обязанностей"
2. Малюнок: гвоздика
3. Обеліск : чорний граніт "Габро", висота -1,5 м, ширина - 70 см
Могила: довжина -Зм, ширина 2 м, висота = 0, 3 м
4. Обеліск встановлено 01.05.1985 р.
5. Прізвище, ім'я та по-батькові: Гречко Віктор Павлович
Могила воїна-інтернаціоналіста Захарченко Ю.В.
Сумська обл.
с. Пирогівка
Богданівська сільрада
Шосткинський р-н.
У центрі кладовища с. Пирогівка похований Захарченко Юрій Володимирович (1964-1985) рядовий Збройних Сил СРСР. Народився 18 вересня 1964 р. в с. Пирогівка у селянській сім'ї. В 1979 р. закінчив Пирогівську 8-річну школу. В 1979 р. вступив до ПТУ-13 м. Шостка. Закінчив ПТУ-13 в 1982 р. З 1982 по "І983 р. працював апаратчиком на ВО "Свема" та робочим в с-з ім. Б.Хмельницького в с. Богданівка. Призван до армії 30.03.1983 р. За фахом - ст. слюсар 2-й санітарно-технічної роти в/ч 06522. Загинув 24 березня 1985 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганистані.
Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно) Указом ПВР СРСР від 01.11.1989р.
У 1985 р. на могилі встановлено обеліск (висота- 1,5 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Захарченка Ю.В. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. "Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог".— К.: АТ
"Друкарня "Столиця", 1999.—С.424
2. Архів Сумського облвоєнкомата - облікова картка №1636
Додаток:
1. На фасадній частині обеліску напис:
"Погиб при исполнении служебннх обязанностей"
2. Малюнок: гвоздика
3. Обеліск "Парус": чорний граніт "Габро". висота -1.5 м. ширина •
70см
Могила: довжина - 3 м, ширина 2 м, висота = О, ЗО м
4. Обеліск встановлено 14.06.1985 р.
5. Прізвище, ім'я та по-батькові: Захарченко Юрій Володимирович
Могила Іванова І.А.
Сумська обл.
м. Шостка
кладовище селища ім. Куйбишева
В східній частині кладовища селища ім. Куйбишева похований Іванов Ігор Андрійович (1964-1983) — воїн Збройних Сил СРСР. Народився 26 грудня 1964 р. в м. Шостка у робітничій сім’ї. До призову на військову службу працював на заводі ім. 50-річчя Великого Жовтня робочим. Призван до армії 31.03.1983 р. 22 червня 1983 р. відправлений рядовим в Афганістан в/ч 82869, кулеметник. Загинув 26 липня 1983 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганістані.
У 1983 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,9 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет І. Іванова та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— 424 с.
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1642
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении интернационального долга»
«Как много нашего
ушло с тобой.
Как много твоего
Осталось с нами.»
Малюнок: зірка
Напис на на могилі:
“Дорогой Игорек ты вечно в наших сердцах»
Обеліск: чорний граніт, висота = 190 см, ширина = 80 см
Могила: довжина = 180 см, ширина = 91 см, висота = 23 см
Могила Кузьміна С.В.
Сумська обл.
м. Шостка
Локотське кладовище
В центральній частині Локотського кладовища похований Кузьмін Сергій Володимирович (1969-1989) — воїн Збройних Сил СРСР. Народився 23 травня 1969 р. в м. Шостка у робітничій сім’ї. До призову на військову службу працював електромонтером на Шосткинській РЕС. 12 червня 1988 р. відправлений рядовим в Афганістан, водій. Загинув 16 січня 1989 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно) Указом ПВР СРСР від 01.11.1989 р.
У 1989 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,5 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Кузьміна С.В. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— 426 с.
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1640
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении интернационального долга в РА»
Малюнок: зірка
Обеліск: чорний граніт, висота = 155 см, ширина = 69 см
Могила: довжина = 210см, ширина = 110 см, висота = 14 см
Могила Масютіна І.В.
Сумська обл.
м. Шостка
Центральне кладовище
В північній частині Центрального кладовища похований Масютін Ігор Володимирович (1963-1982) — воїн Збройних Сил СРСР. Народився 25 квітня 1963 р. в м. Шостка у робітничій сім’ї. До призову на військову службу працював слюсарем у Шосткинському ВО “Десна”. У грудні 1981 р. відправлений рядовим в Афганістан в/ч 82869, механік-водій БМП. Загинув 25 листопада 1982 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно) Указом ПВР СРСР від 01.11.1989 р.
У 1982 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,6 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Масютіна І.В. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— 428 с.
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1641
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении интернационального долга»
Малюнок: зірка
Обеліск: чорний граніт, висота = 170 см, ширина = 70 см
Могила: довжина = 180 см, ширина = 80 см, висота = 14 см
Могила воїна-інтернаціоналіста Наная О.В.
Сумська обл.
с. Собичево
центр сільради
Шосткинський р-н.
У північно-східній частині сільського кладовища с. Собичево похований Нанай Олександр Віталійович (1962-1984) — рядовий Збройних Сил СРСР. Народився 04 грудня 1962 р. в с. Собичево у селянській сім'ї, До призову на військову службу працював токарем на Шосткинськом ВО "Десна". Призван до армії 30.03.1982 р. За фахом - кулеметник в/ч 71176. Загинув 14 лютого 1984 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганистані.
Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно) Указом ПВР СРСР від 13.06.1984 р.
У 1984 р. на могилі встановлено обеліск (висота - 1,5 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Наная О.В. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. "Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог".— К.: АТ
"Друкарня "Столиця", 1999.—С.430
2. Архів Сумського облвоєнкомата - облікова картка №1637
Додаток:
1. На фасадній частині обеліску напис:
"Погиб при исполнении интернационального долга"
2. Малюнок: зірка
3. Обеліск : чорний граніт "Габро", висота -1,5 м, ширина - 70 см
Могила: довжина -Зм, ширина 3 м, висота = О, ЗО м
4. Обеліск встановлено 06.05.1984 р.
5. Прізвище, ім'я та по-батькові: Нанай Олександр Віталійович
Інформація про воїна-інтернаціоналіста Пилипця
В.М.
Сумська обл.
с. Клишки
центр сільради
Шосткинський р-н.
Пилипець Віктор Миколайович — рядовий Збройних Сил СРСР. Народився 10.08.1963 р. в с. Клишки в сільській сім'ї. До призову до армії працював робочим об'єднання "Сельхозхимия". Призван до армії 04.10.1981 р. За фахом - водій в/ч 06464. 03 лютого 1982 р. пропав без вісті під час військових дій Радянської Армії в Афганистані.
Джерела та література:
1. "Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог".— К.: АТ
"Друкарня "Столиця", 1999.— С.433
2. Советское Полесье //№31 (10211) 22 февраля 1989 г.
Могила Сурай В.О.
Сумська обл.
м. Шостка
Локотське кладовище
В східній частині Локотського кладовища похований Сурай Віталій Олександрович (1966-1986) — воїн Збройних Сил СРСР. Народився 1 жовтня 1966 р. в м. Шостка у робітничій сім’ї. До призову на військову службу навчався в Брянському інституті транспортного машинобудування. Призван до армії 12.11.84 р. У травні 1985 р. відправлений сержантом в Афганістан в/ч 83593, сапер. Загинув 18 жовтня 1986 р. під час військових дій Радянської Армії в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно) Указом ПВР СРСР від 25.05.1987 р.
У 1986 р. на могилі встановлено обеліск (висота – 1,8 м) з чорного граніту, на фасадній частині якого портрет Сурай В.О. та меморіальний напис.
Джерела та література:
1. “Чорні Тюльпани. Афганський мортиролог”.— К.: АТ “Друкарня “Столиця”, 1999.— 435 с.
2. Архів Сумського облвоєнкомата – облікова картка №1639
Додаток:
На фасадній частині обеліску напис:
“Погиб при исполнении интернационального долга»
Малюнок: зірка
Обеліск: чорний граніт, висота = 183 см, ширина = 70 см
Могила: довжина = 240 см, ширина = 120 см, висота = 9 см[url][/url] _________________ Up the Irons!
(Вверх Оружие!)
Maidenson! Спасибо ТЕБЕ огромное! В своем роде просто эксклюзивная информация! Наконец-то восстановлена полная картина фамилий земляков. Практически дело осталось за малым, добраться до Книги памяти (жаль вышла в Москве в 99 году 2-й том, всего 4500 экземп.. для бывшего СНГ - капля в море) и отсканировать личные карточки ребят с их фото. Постараюсь при первой же возможности это осуществить.
Сегодня годовщина вывода советских войск из Афганистана. Почтим память наших погибших ребят. Вечная им память! _________________ Up the Irons!
(Вверх Оружие!)
Добавлено: 10 Мар 2008 08:58 pm Заголовок сообщения: афган
В прошлом году, услышал историю, о том, как на ж/д станции "Воронежская", представители горадминистрации нашего города, торжественно встречали солдата-афганца, кавалера Ордена Ленина. Якобы у него спросили: "За какие заслуги такой орден?". Ответ: "За то что единственный в живых остался из всей группы, посланной на боевое задание".
Вопрос к шосткинцам: может у кого есть инфо об этом "афганце", кавалере Ордена Ленина? Большую надежду возлагаю на Maidensonа. Спасибо ему за неоценимое инфо о земляках погибших в ДРА!
Добавлено: 12 Мар 2008 04:59 pm Заголовок сообщения: Й!
sigol писал(а):
bart, фамилию этого кавалера Ордена Ленина не помните случайно?
Кстати, фото с митинга-реквиема, посвящённого памяти воинам интернационалистам можно посмотреть здесь>>>. Митинг состоялся 15 февраля 2008 года
sigol, я сам бы очень хотел бы знать его фамилию! Я думаю, что наверняка, любой из "афанцев", проживающих в Шостке должен знать этого человека. Если не лично, то хотя бы фамилию.
ОГРОМНОЕ СПАСИБО за фотоматериал! Особенно поразило фото матерей погибших воинов. Сколько они выплакали слез.....
Добавлено: 19 Мар 2008 10:45 pm Заголовок сообщения:
sigol писал(а):
bart, постараюсь что-то узнать! Кстати, родителей Генина уже нет в живых.
sigol, Спасибо за Инфо! Ты наверное, догадываешься, что мне интересна любая мало-мальская информация в этой теме!
О смерти матери Генина и о том, что его брат живет в Израиле, я узнал на форуме Сумского ВАКУ:
Добавлено: 19 Мар 2008 11:08 pm Заголовок сообщения:
sigol писал(а):
bart, постараюсь что-то узнать!
sigol и еще большая просьба: Если в кругу твоих знакомых, есть шосткинцы-"афганцы", попытайся расспросить их о той войне или о ее эпизодах. Очень интересно, кто из земляков, в каких провинциях воевал и какие геройские случаи были в службе каждого из них. Пусть это будет краткий в 2-е строки, но рассказ. Можно не называть имен и фамилий, они это не очень любят, как и вспоминать о войне.
Начну с себя (воспоминание из далекого детства) лето 1986 г.: Выехал на рыбалку в Пироговку с двоюродным братом и его товарищем В. М. (имя и фамилия, не имею права без согласия человека их называть:=(((), только вернувшегося из ДРА. Когда заходили в Десну, заметил у В.М. на обеих ногах множество коричневых, выжженых ямок. Естественно у него даже со скидкой на детскую наивность, постеснялся спросить. Позже начал расспрашивать двоюродного брата, но брат сказал, что В. М. очень немногословен после войны и ничего не рассказывал. Прошло много лет. Но в памяти та рыбалка осталась. Встретился с братом через много лет и вспомнил тот случай. Переспросил. Он сказал, что В.М. все-таки рассказал кратко: Служил пулеметчиком. Был бой. Разрывом гранаты (мины?), посекло ноги. "Духи" окружали, свои в спешке отходили. Испугался попасть в плен. Каким-то проводом обвязался и завис в узкой горной расщелине и неизвестное мне количество времени висел, пока духи обшаривали площадку их недавней дислокации. Признался честно, что мысленно прощался за это время с жизнью несколько раз. Остался жив, при серьезной потери крови. Вернулись и подобрали свои, после отхода "духов".
В прошлом году, услышал историю, о том, как на ж/д станции "Воронежская", представители горадминистрации нашего города, торжественно встречали солдата-афганца, кавалера Ордена Ленина
Насколько мне стало известно, этого человека уже нет в живых. Он умер лет 10 назад еще. К сожалению, пока фамилию установить не удалось. Среди воинов-афганцев имел прозвище "Морда".
Добавлено: 07 Июн 2008 11:20 am Заголовок сообщения:
sigol писал(а):
bart писал(а):
В прошлом году, услышал историю, о том, как на ж/д станции "Воронежская", представители горадминистрации нашего города, торжественно встречали солдата-афганца, кавалера Ордена Ленина
Насколько мне стало известно, этого человека уже нет в живых. Он умер лет 10 назад еще. К сожалению, пока фамилию установить не удалось. Среди воинов-афганцев имел прозвище "Морда".
sigol, Спасибо тебе ОГРОМНОЕ! Жаль, что новость сама по себе горькая. Мне бы самому только до Шостки добраться, и что-то наверняка удалось бы выяснить. Земля ему пухом.
sigol, у меня НУ ПРОСТО ОГРОМНЕЙШАЯ ПРОСЬБА (правда, немного повторяюсь ), если у тебя есть возможность общаться с бывшими шосткинцами-"афганцами", черкни какую-нибудь рассказанную ими историю о их службе. Буду просто безмерно благодарен! Вдоль и поперек расчесал Инет в поиске подобных рассказов. Есть интересные, но ближе те, которые связаны с нашими земляками.
(Сначала надо кликнуть на активную ссылку указанную в посте, а потом вручную добавить в УРЛ Категория:Кавалеры_ордена_Ленина и только так можно попасть на перечень фамилий Кавалеров Ордена)
Того гляди, получиться установить картину подвига бойца, спустя пару десятков лет.
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах Вы можете вкладывать файлы Вы можете скачивать файлы
FAQ
Поиск
Пользователи
Группы
Регистрация
Профиль
Войти и проверить личные сообщения
Вход
), если у тебя есть возможность общаться с бывшими шосткинцами-"афганцами", черкни какую-нибудь рассказанную ими историю о их службе. Буду просто безмерно благодарен! Вдоль и поперек расчесал Инет в поиске подобных рассказов. Есть интересные, но ближе те, которые связаны с нашими земляками.